Любовь

Казкотерапія до дня усиновлювача.

Маючи певні завдання перед собою спробувала їх вирішувати через казкотерапію.

Так вигадала терапевтичну казку для своєї родини, для свого маленького синочка.

Казка про небесного хлопчика Макімчика.

казкотерапія усиновлення

Жив був на небі маленький хлопчик. Він був такий маленький як пальчик. Звали його всі на небі Макімчик.

Йому було добре на небі та він дуже мріяв спуститись на землю.

Для цього на небі був спеціальний ліфт з багатьма кнопками.

Це був особливий ліфт, на ньому можна було покататись лише один раз і тільки вниз.

І всі дітки на небі дуже-дуже чекали коли ж вони зайдуть в цей чарівний ліфт. Макімчик теж чекав і мріяв про це.

Інколи він приходив і дивився як хлопчики та дівчата заходять до ліфту, натискають на кнопку і повільно їдуть вниз, на землю, до дому…

Макімчик теж хотів до дому, до свого дому. Хоч на небі було багато діток та він відчував, що на землі його хтось дуже-дуже чекає, його хтось дуже-дуже любить, любить так як не можуть любити його друзі.

Ти мабуть вже здогадався, що всі дітки на небі чекали доки на землі з’являться для них мама і папа, а потім цей ліфт відправляв їх з неба до батьків.

Одного разу пришла черга і Макімчика. Лагідний Голос з неба сказав:

-       Макімчику, для тебе знайшлись мама і папа! Підходь до ліфту ти їдеш до дому!

Макімчик так сильно зрадів що він одразу помчав до ліфту і навіть по дорозі декілька разів впав та поцарапав коліно. Але він не плакав бо його РАДІСТЬ була більша за біль.

Макімчик прибіг до ліфту і Голос з неба сказав:

-       Макімчику, найкращі мама і папа вже чекають на тебе вдома. Заходь до ліфту і натисни кнопку 49 – це дім твоїх батьків.

Двері ліфту відчинились і Макімчик швидко забіг в ліфт, так швидко, так швидко, що він знову впав і випадково натиснув іншу кнопку, не 49, а 24.

казкотерапія

Двері ліфту зачинились і ліфт повіз Макімчика до чужих дяді та тьоті, які зовсім не чекали на нього, і які не знали що робити з маленькими хлопчиками.

А до справжніх мами і папи Макімчика, в той день, ліфт не приїхав, тому вони дуже засумували, але вирішили що вони в щоб то не стало, знайдуть свого Макімчика.

А тим часом маленький Макімчик приїхав в будинок №24. Ліфт спустив його прямо в ліжечко. Вночі.

казкотерапія усиновлення

А на ранок прокинулись тьотя і дядя з будинку №24 і побачили в ліжечку маленького хлопчика.

Вони здивувались і спитали:

-       Ти хто?

-       Я Макімчик.

-       Звідки ти?

-       Я з неба.

-       Як ти сюди потрапив?

-       Мене привіз ліфт.

-       А чому ти саме до нас приземлився?

Макімчик розплакався і розповів;

-       Я їхав до своїх мами і папи, але впав і натиснув число 24 замість 49.

І ще гучніше розплакався. І додав:

-       Я хочу до своїх мами та папи, вони чекають на мене.

Тьотя та дядя вирішили допомогти Макімчику. Вони подзвонили по телефону на номер 105, куди дзвонять коли дітки губляться.

Швидко приїхала машина та відвезла Макімчика в будинок для діток котрі загубились.

Та уявляєш, коли Макімчика привезла машина до дитячого будиночку старенька тьотя спитала як його звати. Тьотя була така старенька, що вона погано чула. Тому не дочула і записала не МАКІМЧИК, а АКІМЧИК!

Макімчик сказав глухенькій тьоті щоб вона провела його до ліфту, а далі він натисне кнопку №49 і поїде до своїх батьків.

казкотерапія усиновлення

Тьотя подивилась в свій зошит і сказала:

-       Твої батьки живуть в будинку №37.

-       Макімчик каже:

-       — Ні!. Я добре запам’ятав, мені потрібно натиснути №49!

Але, тьотя швидко завела Макімчика до ліфту і сама натиснула число №37.

Ліфт рушив і вночі привіз Макімчика прямо в ліжечко будинка №37.

На ранок знову прокинулись тьотя і дядя і побачили в ліжечку маленького хлопчика.

Вони здивувались і спитали:

-       Ти хто?

-       Я Макімчик.

-       Як Макімчик? Ми чекали на Акімчика!

І Макімчик розповів їм як він впав і натиснув іншу кнопку, як він потрапив до дитячого будинку, як глуха тьотя не розчула його ім’я… все розповів і тьотя та дядя погодились йому допомогти.

Вони подзвонили по номеру 105, куди дзвонять якщо дітки загубились. Приїхала машина та відвезла Макімчика в будинок для загублених дітей.

А тим часом справжні МАМА і ПАПА Макімчика теж подзвонили по номеру 105 і запитали:

-       Доброго дня, до нас не приїхав з неба синок, звати його Макімчик. У вас є такий хлопчик?

По телефону сказали:

-       Так, є!

Мама і папа швидко склали речі в валізу, купили квиток на поїзд та поїхали в будинок для загублених дітей.

казкотерапія усиновлення

Коли вони приїхали то всім сказали, що вони до Макімчика. Що вони з будинка №49.

З дитячого будинку подзвонили на небо і у лагідного Голоса спитали:

-       Правда, що мама і папа з будинку №49 це мама і папа для маленького Макімчика?

Голос сказав:

-       Так, це найкращі мама і папа для Макімчика!

Нарешті мама, папа і Макімчик знайшли один одного.

На цьому подорож Макімчика закінчилась. І більше ніколи він не губився.

Ця казка дуже особиста, як і має бути в сказкотерапії і всі випадковості в ній не випадкові)

WP_20171004_00_06_56_Pro

рассказать друзьям и получить подарок

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в LiveJournal

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>